• Блог
  • Пшениця на експорт, вимоги та стандарти

Пшениця на експорт, вимоги та стандарти

Пшениця на експорт, вимоги та стандарти

Вітчизняна стандартизація занижує якісні показники зерна, що створює перешкоди для учасників ринку на шляху експорту. Українські стандарти якості пшениці сьогодні не відповідають міжнародним вимогам за натурою, вмістом білка і домішок, силою борошна та ін.. Імпортери не розуміють класифікацію, яка розроблена в нашій країні. Щоб знайти компроміс, у нинішньому сезоні запровадили новий стандарт на зерно.

На жаль, на світовому ринку вітчизняну пшеницю вважають другосортною. Як показує структура експорту України, частка продажу зерна першого та другого класу за кордон незначна – близько 20%. Одна з причин – недопустимий вміст зернової домішки: для 1-го сорту – до 5%, а за європейськими стандартами – до 2%. Тому зміна стандартизації якості відповідно міжнародним вимогам – ефективний варіант покращення експортних можливостей країни.

Характеристика існуючих стандартів на світовому ринку

На світовому ринку не має жодних стандартів на сільськогосподарську продукцію, в тому числі зерно. Проте існує класифікація зернових складових, яка містить інформацію про якість, його вид, домішки тощо. У Європі використовують Правила ЄС, які прийняла Європейська комісія. У країнах Європейського Союзу визначені свої регламенти, директиви та технічні умови на сільськогосподарську продукцію. У правилах зазначені біохімічні показники якості та допустимий рівень домішок. Ці граничні величини поділяють всі зернові партії на дві групи – продовольче і фуражне зерно, іншої класифікації не існує. Ніяких детальних уточнень чи параметрів у правилах не має. Тому можна стверджувати, що це не стандарти.

За правилами чітко зрозуміло: будь-яка партія, з відхиленням хоча б за одним показником – уже відноситься до фуражного зерна. Тому сподівання наших аграріїв, що зернову масу, яка має вміст білка менший, ніж 10,5% зарахують за продовольче – марні. Вимоги до пшениці ЄС значно вищі, ніж вітчизняні.

Крім того, на міжнародному ринку експортери зерна користуються контрактами, які виконують роль стандартів. За їх умовами вказують мінімальні головні якісні показники – рівень вологості, натура, вміст білка (іноді клейковини), число падіння та сила борошна. Зазначають також правила, за якими визначаються складові зерна і вартість збіжжя, враховуючи величину вимог.

Світова торгівля передбачає лабораторну оцінку якості зерна: продавці та покупці проводять аналіз коли завантажують, так і коли розвантажують. Офіційно визнають результати лабораторій, які пройшли міжнародну сертифікацію відповідно вимог GAFTA або ICUMSA, або FOSFA, або інших організацій. В Україні об’єктивно вітчизняні заклади визначення якісних показників зазвичай показують вищі значення, ніж дані міжнародного покупця.

Існуючі вітчизняні стандарти

Пшениця на експорт

Кожна країна класифікує зерно пшениці за різними показниками та нормами якості, проте жоден державний стандарт не здійснює вплив на міжнародну торгівлю. Він дійсний тільки в межах країни, яка його створила. Донині по деякій продукції в Україні продовжують діяти ще радянські стандарти, тоді як у світі користуються міжнародними правилами ISO. Обговорення про недосконалість вітчизняного стандарту «Пшениця. Технічні умови» відбуваються постійно. Наша країна за якісними показника здійснює експорт зерна в основній масі фуражного, що вказує про низькі виробничі характеристики. Але така якість вітчизняного збіжжя – це не примха покупців, а, на жаль, правдива оцінка. Тому на міжнародному ринку українська пшениця є дешевою, а Україну вважають державою, яка поставляє фураж. Основна функція усіх державних стандартів – заохочення аграрія виробляти зерно вищої якості, яке б цінувалося на світовій арені. Щоб запрацював заохочувальний механізм, установлюють критерії класності зерна. Ціна пшениці на ринку збільшується відповідно вищого класу. Так відбувається компенсація додаткових витрат на вирощування пшениці вищої якості й гарантується прибуток виробника.

Інша функція державного стандарту – управління відносинами між власником збіжжя та покупцем всередині країни. Далі вступають в силу міжнародні контракти та інші документи, що визначають якість продукції.

Нові стандарти зерновиробництва

Переважна більшість вітчизняних технічних стандартів (ДСТУ) були розроблені ще до 1992 року, та з початку 2019 року вони втратили силу. Нормативні вітчизняні документи по якості продукції потрібно періодично актуалізувати. У середньому вони підлягають перегляду кожні 5 років. Уже скасовано близько 12 090 документів, крім того, значну їх частину стандартизовано з вимогами Європейського Союзу. У нинішньому році планується запровадити ще 3 000 стандартів.

Так, на початку літа нинішнього року вже почав діяти Державний стандарт України 3768:2019 «Пшениця. Технічні умови», який замінив ДСТУ 3768:2010. Головна зміна – нова класова градація за основними показниками якості. В нашій країні основний об’єм вирощеного зерна (близько 40-45%) відповідає 3-му і 6-му класам. Близько 20% – це перший і другий класи та зовсім незначна частка збіжжя – четвертий та п’ятий. Тому така класифікація незрозуміла та тільки ускладнює умови експорту пшениці. Новий стандарт передбачає зменшення числа класів зерна м’якої пшениці до чотирьох, із яких перші три забезпечують продовольчі завдання, останній – непродовольчі потреби (фуражне зерно) та для експорту пшениці. Партії зернових, які не відносяться до жодного з класів визначають як нестандартні та такі, що можна довести до вищого класу.

Зміни в ДСТУ 3768:…. «Пшениця. Технічні умови»

Показник

3768: 2019

3768: 2010

Класи зерна м’якої пшениці

- 1, 2, 3 класи – продовольчі завдання та експорт пшениці;

- 4 клас – продовольчі й непродовольчі цілі й експорт України.

- група А (1, 2, 3 класи) – продовольчі потреби і на експорт пшениці;

- група Б (4 і 5 класи) і 6 клас – продовольчі та непродовольчі потреби і на експорт України (2018).

Основне зерно

- ціле чи пошкоджене зерно, яке не відносять до домішок;

- зерно з забарвленням зародка: м'яка пшениця 1, 2, 3 кл. – до 8%, 4 кл. – до 30%;

- м'яка пшениця 4 кл. – зерно і насіння, яке не відносять до домішок.

- ціле чи пошкоджене, яке не відносять до домішок;

- зерна з забарвленням зародка: м'яка пшениця групи А – до 8%, групи Б і 6 кл. – до 30%;

- м'яка пшениця 6 кл. – зерно і насіння, яке не відносять до домішок зерна чи сміття.

Зернова домішка

- недозріле, проросле, пошкоджене;

- зерно з забарвленим зародком: тверда пшениця – все зерно, м'яка 1,2,3 кл. – понад 8%, 4 кл. – понад 30%;

- бите та пошкоджене шкідниками зерно, незважаючи на характер пошкодження;

- зерно злакових культур, яке не віднесено до домішки сміття;

- м'яка пшениця 4 кл. – зерно та насіння зернових і зернобобових культур, які відносять до зернової домішки.

- недозріле, проросле, пошкоджене;

- зерно з забарвленням зародка: тверда пшениця – все зерно, м'яка групи А – понад 8%, групи Б і 6 кл. – понад 30%;

- бите та пошкоджене шкідниками зерно, незважаючи на характер пошкодження;

- зерно злакових культур, яке не віднесено до домішки сміття;

- м'яка пшениця 6 кл. – зерно і насіння зернових і зернобобових культур, які відносять до зернової домішки.

У новому стандарті підвищено показники якості зерна пшениці. Особливої уваги надано хлібопекарським властивостям – вміст білка та клейковини. Вперше здійснено нормування некласоутворюючих параметрів – сила борошна та вміст зерен, які пошкоджені клоном-черепашкою.

Зміна показників в ДСТУ 3768:… «Пшениця. Технічні умови»

Показник

Натура зерна

Якість клейковини

Число падіння

Одиниця

г/л

одиниця приладу ВДК

с

ДСТУ 3768:рік

2019

2010

2019

2010

2019

2010

1-й клас

775

760

45-100

45-100

220

220

2-й клас

750

740

45-100

45-100

220

180

3-й клас

730

730

45-100

20 -100

180

150

4-й клас

не обмеже на

710

не обмеже на

не обмеже на

не обмеже но

150

5-й клас

відсутній

690

відсутній

не обмеже на

відсутній

130

6-й клас

відсутній

не обмеже на

відсутній

не обмеже на

відсутній

не обмеже но

Крім вимог до якісних показників, на основі стандарту ДСТУ 3768:2019 впроваджений новий метод мікроскопії для визначення сажкових зерен. Різні методології можуть створювати суттєву різницю між результатами, а, отже, спричинити спірні питання при здійсненні експорту пшениці з України.

Який вплив будуть мати нові стандарти

Пшениця на експорт

Протягом останніх років вимоги до якості пшениці різних класів поступово знижувалися. Це створило вигідні умови для сільгоспвиробників – заощадження коштів, щоб отримати вищу якість зерна. Таким чином, основний обсяг українського збіжжя на експорт має низькі, в кращому разі середні показники якості та відповідно коштує значно дешевше. На жаль, така якість зерна пшениці навіть не завжди відповідає вимогам деяких африканських чи азійських країн світу.

Зміни вітчизняного стандарту 2019 року враховують сучасні запити світового зернового ринку. В новому ДСТУ норми показників гармонізовано з міжнародною стандартизацією та одночасно враховано інтереси українських учасників ринку та фактичний стан зернового сектору України. Нові стандарти на пшеницю створюють перспективні шляхи розвитку агробізнесу.


Тож відповідність вітчизняного збіжжя міжнародним вимогам безпосередньо впливає на покращення експортного потенціалу нашої країни. Поліпшення якісних показників створює передумови вигідної реалізації на експорт зерна з України. Виробникам допоможе чіткий державний орієнтир – стандарт якості на продукцію, а його коригування сприятиме оптимізації техніко-технологічних процесів виробництва і переробки, а також розширить можливості експорту пшениці в країни Європейського Союзу, що в цілому буде мати позитивний ефект на бізнес у зерновій галузі.

Зворотний зв’язок

+380

+380
Ваш номер телефону*

Що вас цікавить?

Контакти

Телефон:
Електронна пошта:
Соціальні мережі: