• Blog
  • Підготовка зерна до зберігання

Підготовка зерна до зберігання

Підготовка зерна до зберігання

В Україні добігає кінця перший етап жнив. На більшій частині площ змолочено врожай ранніх зернових, гороху та ріпаку. Частина цієї зернової маси спрямовується відразу на експорт, а все інше – потребуватиме закладання на тривале зберігання. Суттєва доля прибутків аграріїв та зернотрейдерів залежить від якісно налагодженого процесу тримання врожаю. З цією метою ми радимо звернути увагу на наступні моменти.

Підготовка до зберігання зернових

Перш за все необхідно підготувати інфраструктуру та обладнання агрокомпаній до прийомки, післязбиральної доробки та подальшого закладання зерна на зберігання. Це стосується усього комплексу складових, починаючи від стану зернозбиральної техніки та автомобілів-зерновозів, завершуючи обладнанням для первинного очищення і сушіння, а також стану силосів та напільних складів.

Вимоги до зберігання

Надзвичайно важливо очистити внутрішній простір зерносховищ від залишків зберігання попереднього врожаю. З цією метою провадиться ретельне механічне очищення підлоги та стін разом із дезінфекцією поверхонь та щілин всередині та, бажано, зовні об’єктів із прилеглою територією. Неприпустимо закладати зерно нового врожаю туди, де лишилися минулорічні залишки, а також пил, бруд, сліди життєдіяльності гризунів та комах-шкідників.

Паралельно провадиться дератизація приміщень, протирання внутрішніх поверхонь дезінфекційними розчинами, а також у разі потреби – фумігація інсектицидними препаратами.

На зберігання у традиційних зерносховищах дозволяється засипати ретельно очищене провіяне зерно, у якому відсутні сторонні домішки. Особливо це стосується насіння бур’янів, полови і соломи, шматочків ґрунту та інших небажаних елементів. У інакшому разі вологість маси буде занадто високою, що призведе до розвитку різноманітних плісняв і подальшого псування зерна. Окрім цього, сторонні домішки можуть містити збудники захворювань та яйця шкідливих комах.

Оптимальна вологість при закладанні врожаю зернових культур на тривале зберігання повинна становити 14% і в жодному разі не має перевищувати 15-16%. Якщо ж цей показник є трохи вищим слід розуміти, що терміни тримання будуть обмеженими і таке зерно краще реалізувати до нового року. В тому разі, якщо конкретну партію зерна планується тримати до наступної весни, обов’язковим є доведення відсотка вологості при сушінні до оптимальних значень. Інакше власник ризикує втратити весь урожай. Особливо це стосується зерна такої культури як кукурудза, котре може мати надвисоку збиральну вологість.

Акцентуємо увагу і на тому, що по можливості варто забезпечити роздільне зберігання зерна різних партій однієї і тієї ж культури. Це дасть змогу заробити додаткові кошти на різниці класності, вмісту олії та інших показниках.

Типи зерносховищ

На сьогодні в господарствах України найбільш поширеними є три основні типи зерносховищ. Це металеві вертикальні силоси для зберігання зерна, металеві підлогові ангари та старі пристосовані склади для підлогового насипу.

Оптимальним рішенням для налагодження якісного догляду за зібраним урожаєм впродовж тривалого часу вважаються металевий силос для зберігання зерна. Звісно, це найдорожче інфраструктурне рішення, однак воно дає змогу цілковито контролювати процеси, які відбуваються всередині сховища та вживати ефективних заходів для забезпечення нормального стану зерна. Слід наголосити, що металеві вертикальні силоси виготовляються заводським способом і можуть потребувати складних інженерних рішень.

Нові підлогові металеві ангари для зберігання зерна із твердим бетонованим покриттям виглядають більш бюджетним і доволі ефективним інфраструктурним рішенням. Незрідка їх виготовляють силами працівників господарств, а переміщення збіжжя всередині здійснюється за допомогою зернометачів та навантажучів. На відміну від металевих силосів, де усі процеси зазвичай автоматизуються.

Нарешті старі пристосовані підлогові склади хоча і є найбільш бюджетним рішенням для зберігання зерна, однак це найгірший варіант для забезпечення хорошої збереженості врожаю. Такі об’єкти краще застосовувати для короткотривалого тримання, оскільки дуже складно проконтролювати якість зернової маси за таких умов впродовж 6 місяців і більше.

Періоди зберігання зернової маси

У тому разі, коли дотримано усіх вимог щодо якості закладеного врожаю у зерносховищі, терміни його зберігання можуть бути доволі довгими. Скажімо, зібрану в червні минулого року пшеницю можна реалізувати у травні наступного. Однак наголосимо: у разі цілковитого дотримання усіх вимог. Як свідчить досвід, більшість агровиробників воліє зберігати зібраний урожай до того моменту, коли на ринку встановиться висока ціна на зерно конкретної культури. У цьому плані рік на рік не доводиться: це може бути і січень, і лютий-березень, і червень наступного року.

Потрібно також враховувати і той аспект, що тривале зберігання зерна вимагає певних коштів (і завищених ризиків), тому може бути вигідніше реалізувати пшеницю зерно чи кукурудзу в грудні за хорошою ціною, аніж тримати її до квітня, сподіваючись на незначне підвищення цін.

При цьому такі культури як кукурудза чи соя краще намагатися зберігати впродовж періоду не довше, аніж 6-8 місяців із метою зниження ризиків появи шкідливих мікроорганізмів.

Способи сушіння зерна

Якісна збереженість зерна безпосередньо залежить від правильного і вчасного здійснення сушіння зернової маси. Існує чітке правило: врожай, що має підвищену вологість, повинен потрапити до сушарки не пізніше, ніж через 24 години після збирання.

Оптимальним рішенням буде налагодження на території зерносховища безперервного ланцюжка з приймання привезеного з поля зерна. Врожай одразу повинен потраплять на первинне та вторинне очищення, а після того – до завальної ями біля сушарки. Усі ці процеси бажано, щоб були автоматизовані. Якісно просушене зерно повинно відразу спрямовуватися всередину сховища.

На сьогодні, враховуючи серйозну завантаженість інфраструктури агрокомпаній та елеваторних комплексів, доцільно застосувати зернові сушарки безперервного циклу, котрі сушать зерно не окремими партіями, а потоком. Сумарна добова продуктивність таких агрегатів у компанії не повинна бути нижчою середньодобового обсягу зібраної кукурудзи з усередненим відсотком вологості (всі підрахунки краще робити за цією культурою).

Сьогодні дедалі більше агровиробників встановлює додаткові зерносушильні агрегати з метою недопущення зупинок в роботі. Це правильне рішення, оскільки завдяки можливості довше тримати якісно просушене зерно, господарство може заробити суттєві кошти і «на рівному місці» отримати гроші на новий трактор чи комбайн.

Визначення вологості

Надзвичайно важливо в процесі сушіння збіжжя та закладання його на зберігання забезпечити постійний контроль його стану. З цією метою застосовується ціла низка запобіжних заходів.

Передусім потрібно забезпечити вже згадувану цілковиту стерильність всередині зерносховища перед закладанням партій врожаю на зберігання. Також переконатися у тому, що ми засипаємо зерно, вологість якого перебуває в безпечних межах. Річ у тім, що якщо для зберігання пшениці цей показник становить 14,5-15,5%, то потрібно врахувати вологість атмосферного повітря всередині сховища. Впродовж зберігання вона потрапить у зерно, що може призвести до перевищення критичних показників вологості зерна і розвитку шкідливих мікроорганізмів.

Методи сушіння зерна

Ці процеси тісно пов’язані з дотриманням нормального температурного режиму. Адже зернова маса доволі інтенсивно дихає. Відповідно, в процесі дихання, насипане товстим шаром зерно (до 30 м) починає самозігріватися, що на фоні навіть незначного перевищення вологості може швидко спричинити псування урожаю.

Саме тому зерносховище обов’язково повинне бути обладнаним ефективною системою вентиляції, яка підтримуватиме температуру зернової маси у нормальному стані, а також виводитиме назовні продукти дихання зерна. Зазначимо також, що в результаті інтенсивних процесів дихання зернової маси, поступово втрачатиметься фізична вага зернівок. Як наслідок, із сховища можна витягти принаймні на 1-1,5% менше зерна, аніж туди засипалося влітку чи восени.

Уповільнити цей процес, знизивши ризики розвитку шкідливих мікроорганізмів у зерновій масі, можна, по-перше, налагодивши потужну вентиляцію всередині сховища, а по-друге, піддавши зерно всередині силосу додатковому охолодженню.

Останній спосіб забезпечення ефективної збереженості збіжжя набуває дедалі більшого поширення по мірі переходу вітчизняних агрокомпаній на інноваційні технології.

Особливості зберігання

Однак не слід забувати, що окрім постійного застосування електронних автоматичних засобів контролю за станом зерна у сховищі, обов’язковим є періодичне особисте обстеження маси. Скажімо, за підлогового зберігання доволі часто доводиться провадити перелопачування збіжжя у насипах і безумовно скрізь – ретельно обстежувати щодо виявлення комах-шкідників, гризунів та пошкоджених пліснявами зернівок.

Боротьба зі шкідниками

Найчастіше впродовж тривалого зберігання врожаю всередині силосу доводиться провадити профілактичне або вже рятувальне внесення спеціальних інсектицидів задля знищення комах-шкідників. Найбільш ефективним засобом є розпилення препарату всередину сховища, себто, застосування фумігації. В окремих випадках доречним є застосування спеціальних газоподібних субстанцій з метою цілковитого обгортання зернівок.

Так чи інакше, такі заходи краще здійснювати з профілактичною метою. Сучасна технологія зберігання зерна дає змогу провадити якісну обробку зернової маси фунгіцидами в момент її засипання.

Таким чином, якісне зберігання зерна з дотриманням всіх вимог забезпечує оптимальну дохідність на етапі реалізації. Враховуючи складний процес виробництва кожної сільськогосподарської культури, варто забезпечити ефективний фінальний етап, щоб отримати в результаті гідні прибутки.

Feedback

+380

+380
Your phone number*

What are you interested in?

Contacts

Phone number:
Social media: