• Blog
  • Якість українського зерна

Якість українського зерна

Якість українського зерна

Обсяги експорту українського зерна на міжнародний ринок зростають з року в рік. Наша країна завоювала позицію провідного гравця серед іноземних конкурентів. Перед відправкою вітчизняне зерно проходить ретельний контроль якості на території нашої держави, та вже після доставки – перевірку на стороні покупця. Без виключень не обходиться. Випадки невідповідності вітчизняного зерна фітосанітарним нормам зафіксовані неодноразово. Та як не прикро, скарги надходять від іноземних покупців, які фіксують такі негативні факти у пункті приймання. Частіше в зерні виявляють шкідників, на другому місці – заражене збіжжя грибком, на третьому – домішки зеленої маси.

Звісно, щоб уникнути таких негативних випадків, потрібно посилити вимоги до контролю вітчизняного експорту. Тому сьогодні в умовах розвитку міжнародної торгівлі особливо актуальними стають питання забезпечення високого рівня якості зерна, що є важливою складовою виживання на світовому ринку при значній конкуренції.

Якої якості українське зерно?

Однією з перешкод для сільгоспвиробника, який планує продавати на експорт зерно є невідповідна якість, тобто товар виявляється не експортно-орієнтованим. Продукція може не відповідати фітосанітарним вимогам країн-імпортерів, а це істотно обмежує експортний потенціал. Ситуація з якістю вирощеного зерна в Україні моніториться Держпродспоживслужбою та Фітосанітарною асоціацією, і вона тільки погіршується. Причина – недотримання правильної технології вирощування.

Зерно – середовище, в якому паразитують різні шкідники та грибкові хвороби. Основною вимогою до безпеки агропродукції є відсутність карантинних організмів (насіння амброзії і спор грибкових захворювань), а також карантинних шкідників (довгоносики, борошноїди, хрущаки і т.п.). За результатами аналізу перших партій урожаю минулорічного сезону, відправлених на експорт, зараженість зерна фузаріозом досягає 60%, а це втрата таких ринків збуту як Малайзія, Індонезія, Сирія, Японія, Таїланд, Мексика і Єгипет. Також були зафіксовані партії з альтернаріозом, що позбавляє Україну можливості експортувати в Малайзію і Сирію.

У різних країнах світу існують різні показники, норми на якість зерна та системи стандартизації. Наприклад, по пшениці універсальної товарної класифікації для всіх країн не існує. Проте по даній культурі створено міжнародні специфікації ISO 7970:2000 і ISO 11051:1994 та стандарт CODEX STAN 199-1995 на її різновиди (м'яка і тверда).

ЄС виділяє три основні показники якості зерна, які аналогічні з вітчизняними. А саме:

  • вміст білка;
  • число падіння;
  • натура зерна.

Різницю за цими показниками вважають несуттєвою, проте за вмістом білка є розбіжності. У стандартах деяких країн ЄС домінує визнаний у всьому світі показник – сила борошна. Україна його заміняє на три інші: якість клейковини, її вміст та індекс деформації. Ці показники недостатньо відомі, їх використовують тільки країни СНД.

Конкуренція

З року в рік географія експорту вітчизняного зерна розширюється. Однак, на світовому ринку існує висока конкуренція між основними країнами. Україна уже більше 10 років тримає позицію крупного гравця серед інших експортерів зерна. Географія українського експорту зернових досить масштабна – від країн Європи до країн Північної Африки, Близького Сходу та Азії.

Ключова причина, що частково стримує продаж вітчизняного зерна за кордон – традиційно низька конкурентоспроможність українського зерна через низьку якість. Глобальний ринок насичений зерном із високими якісними показниками. Крім того, покупці з різних країн висувають свої особливі вимоги, яким повинен відповідати експортований товар.

Таким чином, у нашій країні гостро стоїть питання державного регулювання показників зерна на якість відповідно національним та міжнародним стандартам. Адже неодноразово були випадки, коли вітчизняне збіжжя після перевірки на стороні покупця відмовлялися купувати через невідповідні якісні показники. В Україні все ж залишається низький рівень стандартів продукції на якість. Крім того, підприємств, сертифікованих згідно міжнародної стандартизації, у нашій країні налічується не так багато.

Для створення дійсно якісної та конкурентоспроможної продукції на зовнішньому ринку відповідність світовим стандартам є дуже важливим завданням. Якщо підприємство дотримується відомої стандартизації на якість, то відразу відкриває для себе чимало можливостей на світовому ринку.

Як визначити якість зерна?

Якість зерна – комплекс біологічних, фізико-хімічних, технологічних, споживчих характеристик, які визначають придатність зерна відповідно його призначення. Аналіз даного показника ґрунтується на двох складових:

  • органолептична – оцінка за допомогою органів чуття;
  • фізико-хімічна – використання спеціальних методів та лабораторного обладнання.

Органолептика визначає біологічний сорт зерна, характеризується трьома показниками: колір, запах і смак. Перший – рівномірна зовнішня поверхня зернини. За стандартом вона одного кольору та блискуча. Запах передається від вегетативних органів пахучих рослин із якими контактує зерно при вирощуванні, обмолоті чи зберіганні. Часто зерно має полиновий, сажковий або часниковий аромат. Смак зерна визначають для кожної зернової культури окремо. Органолептичний аналіз приблизний, проте може показати значні відхилення від норми якості зерна. Тому варто дослідити зернові маси також лабораторним методом.

Основні й додаткові фізико-хімічні показники якості зерна визначають у лабораторії. Такий аналіз включає визначення хімічного складу зерна: білків, вуглеводів, жирів, води, клітковини, золи, вітамінів, мікроелементів та ліпідів.

Середні фізико-хімічні показники якості зерна, %

Зерно

Вода

Білки

Жири

Вуглево ди

Клітко вина

Зола

Пшени ця м’яка

14

12

1,7

68,7

2

1,6

Пшени ця тверда

14

13,8

1,8

66,6

2,1

1,7

Жито

14

11

1,7

69,9

1,9

1,8

Трити кале

14

12,8

2,1

54,5

2,6

1,7

Ячмінь

14

10,5

2,1

66,4

4,5

2,5

Кукуруд за

14

10

4,6

67,9

2,2

1,3

Овес

12,8

10,2

5,3

59,7

10

3

Рис

12

6,7

1,9

63,8

10,4

5,2

Просо

12,5

10,6

3,9

61,1

8,1

3,8

Гречка

13,3

14,4

2,7

58,8

11,4

2,4

Горох

14

22,4

2,4

54,1

4,7

2,4

Квасоля

14

23,2

2,1

53,8

3,6

3,3

Соя

10

36,5

17,5

26

4,5

5,5

Соняш ник

11

14,8

40,8

16

14,5

2,9

Льон

8

24,1

48,6

11,1

2,4

3,8

Що впливає на якість зерна

На якість зерна безпосередньо впливає обрана технологія виробництва культури. Від посіву і до реалізації нового урожаю проходить тривалий період, процеси якого треба ретельно контролювати. Посівний матеріал створює основу майбутнього збіжжя, тому якісне насіння забезпечує високу схожість і стійкість впродовж вегетації. Не менш важливим є правильний догляд за культурами, який передбачає виконання всіх технологічних операцій у встановлені строки. Проте перешкодити стабільному розвитку може неконтрольований фактор – погода, яка останнім часом показує свій змінний характер, що негативно позначається на стані посівів.

До кінцевої реалізації врожаю варто особливо контролювати збіжжя, щоб надійно зберегти його до збуту. Перш за все, потрібно забезпечити обробку самої зернової маси: очистити від шкідливих мікроорганізмів, шкідників та рослинних решток. Кінцевим етапом технології є створення правильних умов зберігання, адже зерно продовжує свою біологічну життєдіяльність і в зерносховищі, та, крім того, під впливом інших організмів може зіпсуватися значний обсяг уже готового урожаю.

Посівний матеріал

Посівний матеріал – носій біологічних властивостей рослини, який закладає основу врожайності культури. Доброякісне насіння – крупне, чисте, сухе, без домішок. Варто обирати посівний матеріал із високою схожістю та швидкою енергією проростання. Класифікація показників якості зерна на посів закріплена держстандартами. Заборонено висівати некондиційний посівмат, який не відповідає встановленим вимогам. Не допускається до сівби насіння всіх культур при наявності в масі карантинних бур’янів, шкідників і хвороб. Таким чином, якісний посівний матеріал дає старт для належного росту рослин. Крім того, забезпечує зниження ураженості посівів шкідливою рослинністю, мікроорганізмами та шкідниками, що напряму впливає на якість зерна.

Погодні умови (клімат)

Останніми роками неконтрольований вплив на показники якості зерна здійснює клімат. Через його різкі зміни погода демонструє свої примхи. Природні катаклізми в Україні, особливо посухи чи рясні зливи різко та негативно впливають на стан зернових культур. Зафіксовано, що у роки з високою вологістю врожайність значно вища, проте якість зерна гірша. Звісно в посушливі періоди даний показник також із низькою результативністю. Тому останнім часом показники якості зерна виявляються нетиповими. Наприклад, у пшениці може бути велика кількість білку, але недостатня натура чи вміст клейковини, що не дозволяє однозначно визначити клас культури.

Обробка

Обробка зерна після його збирання забезпечує надійні умови тривалого зберігання. Цей процес включає декілька етапів:

  • очищення від домішок;
  • сушіння і вентилювання;
  • формування партій.

Свіжозібране зерно очищають від решток зеленої маси, сміття та зернових домішок. Така операція дозволяє значно заощадити витрати енергії на висушування. Крім того, ефективним способом очищення є ще й одночасне сортування на спеціальних сепараторах.

Стан зерна за засміченістю

Культу ра

Сміття, %

Зернові домішки, %

чисте

серед ньої чистоти

засміче не

чисте

серед ньої чистоти

засміче не

Пшени ця яра

1

1,1-3

3,1

1

1,1-5

5,1

Пшени ця озима

1

1,1-3

3,1

2

2,1-7

7,1

Жито

1

1,1-2

2,1

2

2,1-4

4,1

Ячмінь

2

2,1-4

4,1

2

2,1-5

5,1

Овес

1

1,1-3

3,1

2

2,1-4

4,1

Кукуруд за

1

1,1-3

3,1

2

2,1-5

5,1

Просо

1

1,1-3,5

3,6

1

1,1-8

8,1

Рис, гречка

1

1,1-3

3,1

1

1,1-3

3,1

Сорго

2

2,1-3

3,1

2

2,1-7

7,1

Квасоля, горох

0,5

0,6-1

1,1

2

2,1-3

3,1

Боби кормові

1

1-2

2,1

2

2,1-5

5,1

Соя

2

2,1-3

3,1

6

6,1-10

10,1

Щоб отримати оптимальну вологість свіжого врожаю, його висушують. Це найбільш радикальний і швидкий спосіб первинної обробки зерна. Ще один – вентилювання атмосферним повітрям. Це простий та недорогий спосіб тимчасового консервування вологого свіжозібраного зерна. Таким чином, ефективна післязбиральна обробка зернових мас збереже якісні показники на тривалий період.

Формування партій відбувається з урахуванням стану поверхні й розмірів зернини. Так, можна виділити зерно, сформоване в середній частині колоса, качана чи кошика. Такий підхід – фактично сепарація насіння за біологічною цінністю.

Правила зберігання

По можливості виробники зерна тримають його в закромах після жнив для подальшої вигідної реалізації. Так як у зерновій масі постійно відбуваються біологічні процеси під впливом фізіологічних та біохімічних особливостей, важливо дотримуватися правильних умов зберігання. В іншому разі можна втратити значні обсяги важко заробленого врожаю.

Зернова маса – сприятливе середовище для розвитку різних мікроорганізмів та шкідників, які пошкоджують чи знищують збіжжя. Втрати можуть сягати критичного значення. Неналежні умови в зерносховищі значно погіршують якісні показники зерна.

При правильному зберіганні дихання зернової маси майже не відбувається, а показник вологості оптимальний. Водночас на час знаходження зерна в зерносховищі важливо забезпечити та підтримувати належний режим. Це може бути сухий чи охолоджений стан, або без доступу повітря відповідно до можливостей складу.

Завершальний етап виробництва зерна – зберігання, тому щоб отримати ефективний кінцевий результат, важливо не втратити готовий урожай та зберегти його в надійних умовах.

Які показники визначають при оцінці якості зерна (Класифікація якості зерна)

Оцінка на якість ґрунтується на визначенні показників зернової маси та основного зерна. До першої належить визначення вологості, засміченості, натурної маси, зараженості шкідливими організмами. З чим порівнюють фактичні показники якості при оцінці кондиційності партії зерна? Аналізують абсолютну вагу, тип, вирівненість, скловидність, плівчастість, доброякісність і свіжість.

В Україні стандарти прикріплені до кожного виду зерна, а не об’єднані в загальний список вимог. Наприклад, по пшениці можна виділити три основні групи:

  • технологічні показники якості зерна – їх класифікація різноманітна: вологість, колір, запах, смак, засміченість або чистота, зараженість, кількість дрібної фракції;
  • показники, що характеризують мукомельні властивості: склоподібність, натура, маса 1000 зерен, питома вага, вирівняність, зольність, типовий склад;
  • показники хлібопекарських властивостей: вміст і якість клейковини, автолітична активність зерна, дисперсний склад муки, газоутворювальна здатність, фізичні властивості тіста і показники пробної випічки хліба.

На їх підставі визначають клас зерна пшениці м’якої і твердої у процесі її заготівлі та переробки. При цьому особливе значення надають показникам таким як вміст білка і клейковини в зерні, її якості та числу падання, оскільки вони меншою мірою змінюються порівняно з показниками технологічної групи на стадіях приймання і післязбиральної обробки пшениці, але істотно впливають на якість продукції.

З 10 червня 2019 року в Україні впроваджено новий стандарт на пшеницю – ДСТУ 3768:2019 «Пшениця. Технічні умови». Тепер кількість класів м'якої непродовольчої пшениці скорочено до одного. Збільшено значення таких показників: натура, число падіння, вміст домішок та фузаріозних зерен. Крім того, впроваджено нову методику визначення сажкових зерен – мікроскопія. Даний документ створено з урахуванням міжнародних ISO і європейських EN стандартів.

Характеристика і норма для м'якої пшениці за класами

Клас

Одиниця

1

2

3

4

Натура від

г/л

775

750

730

Без обмежень

Склопо дібність від

%

50

40

Без обмежень

Без обмежень

Вологість до

%

14

14

14

14

Зернова домішка до

%

5

8

8

15

Сміттєва домішка до

%

1

2

2

3

Зерно пошкод жене сажкою до

%

5

5

8

10

Масова частка білка (перераху нок на суху речовину) від

%

14

12,5

11

Без обмежень

Масова частка сирої клейкови ни

%

28

23

18

Без обмежень

Якість клейкови ни

одиниць приладу ВДК

45-100

45-100

45-100

Без обмежень

Число падання від

с

220

220

180

Без обмежень

Як досягти кращої якості

Безумовно якість зерна, в першу чергу, залежить від обраної технології виробництва сільгоспкультур. Посівний матеріал формує основні органолептичні показники. Правильний догляд за посівами забезпечує якісні та кількісні характеристики врожаю. Тому вибір технології на етапі виробництва безперечно визначає первинні показники якості зерна. Обрати перевірені високоякісні ресурси (насіння, добрива, ЗЗР) та прийняти правильні агрономічні рішення – оптимальні кроки для покращення досліджуваного показника ще на етапі створення продукції. Природно-кліматичні можливості нашої країни дозволяють виробляти конкурентоспроможне зерно з високими показниками на якість, тому вибір технології за виробниками.

Коли урожай уже в зерносховищі, варто ретельно слідкувати за зерновою масою, так як у ньому безперервно відбуваються процеси життєдіяльності як самого збіжжя, так і живих організмів, які там знаходяться. Тому на цьому етапі потрібно застосовувати очищення та обробку. Щоб позбутися карантинних шкідників і хвороб рослин, виконують фумігацію – чистка токсичним газом. Ще 20 років назад в Україні не було даних послуг. Цей процес збігся з початком зростання експорту зерна з України, коли державна інспекція з карантину рослин делегувала повноваження комерційним компаніям. Сьогодні в кожному порту України є фумігаційні установи, які відстоюють інтереси українських компаній. Частка витрат експортера на послугу знезараження становить менше 10% від загальної вартості експорту агропродукції. Крім того, експортери використовують інші методи боротьби з шкідниками та хворобами. Важливість карантинного знезараження є стратегічним напрямком безпеки нашої держави на світовому ринку. Недопущення потрапляння шкідників із вантажем в інші держави формує позитивний рейтинг України як постачальника агропродукції на міжнародній арені.

З кожним роком в Україні обсяги експорту основних сільгоспкультур зростають. Але кількість не завжди означає якість – збільшується і кількість скарг від іноземних покупців. У рейтингу об’єктивних причин лідирують виявлені в зерні шкідники, на другому місці – хвороби рослин, на третьому – бур’яни. Безумовно ситуацію можна змінити, ретельно контролюючи процес виробництва на рівні господарства, так і зі сторони держави. Добросовісним виробникам, які дотримуються всіх державних та міжнародних вимог, відкриті дороги не в одному напрямку. Тож враховуючи обсяги виробництва, наша країна може впевнено розвивати експортний потенціал, реалізуючи якісне вітчизняне зерно.

Feedback

+380

+380
Your phone number*

What are you interested in?

Contacts

Phone number:
Social media: