• Blog
  • Як збільшити врожай пшениці?

Як збільшити врожай пшениці?

збільшити врожай пшениці

Упродовж усього періоду вегетації рослини пшениці проходять складні фізіологічні перетворення. Водночас на розвиток культури на певному етапі значно впливають екзогенні та ендогенні чинники. Вегетація відбувається за генетично закладеними схемами, тому відстежування та реагування на зміни є необхідними заходами, щоб отримати максимальний урожай пшениці з одного гектара.

Фактори урожайності пшениці

Загальна середня кількість днів росту озимої пшениці — майже триста. Водночас період проростання та стартовий розвиток становить тридцять днів, кущіння відбувається удвічі швидше, на розвиток стебла потрібно 48 діб, на формування колоска — 6, на цвітіння — 11 і дозріває рослина за 50 днів.

Як отримати хороший урожай пшениці, контролюючи фази її розвитку? До посіву можна визначити необхідну кількість рослин на 1 кв. метр. У фазу кущення регулюють утворення пагонів із боків. Під час стеблування чи виходу в трубку формуються продуктивні колоски, тому можна контролювати їх кількість на 1 кв. м. У момент цвітіння утворюються зернини, які піддаються редукції, водночасвони закладаються ще раніше з зачатка квіточки. Яка з них кількість буде розвиватися, залежить від зовнішніх факторів, зокрема наявності корисних речовин та води. А вже у фазу наливання зернин визначається їх наповненість і надалі — вага й загальна врожайність пшениці з 1 га.

Температура

Проростання насіння пшениці відбувається, коли температура ґрунту прогрівається до +4­-6°С. Інтенсивний ріст — за +20-­25°С, у таких умовах перші проростки помітно за один тиждень після висіву. Проте оптимальна температура для проростання — від 12­ до 17°С, а фаза сходів триває від 14 до 21 дня.

За наявності в ґрунті вологи та повітря, насіння проростає, коли сума добового показника становить 90°С.

Кількість вологи

Упродовж генеративної фази, щоб утворити 1 т зерна з гектара пшениці необхідно 30 л води на кв. м. Крім того, варто враховувати втрати вологи під час випаровування та особливості підготовки ґрунту: для стерні — 3 л на кв. м, глибока культивація котком — 5 л на кв. м і оранка зі зворотним ущільненням — 6 л на кв. м. Утримання води залежить від характеристик посівної поверхні — склад, структура, капілярне підняття.

Волога забезпечує оптимальне проходження біологічних процесів, а також підтримує структуру вуглеводів і білків. Найбільший обсяг води рослині потрібен, щоби поглинати та переносити поживні елементи, фітогормони та асиміляти, а також захищати від перегріву. Якщо ґрунт має високу сорбційну активність пшениця раніше реагує на нестачу необхідних елементів, які не засвоюються без вологи. Низький рівень води у фазі наливання може зумовити передчасну стиглість із недостатнім перенесенням асимілятів і утворенням дрібних та невиповнених зернин.

Щільність ґрунту

Це змінний показник, який характеризується гранулометричним складом, вмістом органіки та вологи. Визначається відповідно структури поверхні, фізіологічних характеристик культури та інших агротехнологічних заходів.

Щільність складення ґрунту встановлюють як відношення абсолютно сухої поверхні за незмінного польового стану до об’єму 1 см³. Рівноважний показник визначають через певний період після механічних операцій, з огляду на вплив зовнішнього середовища. Така щільність для середніх та важких за складом ґрунтів — 1,1–1,3 грама на см³.

Світло

Пшениця належить до рослин тривалого світлового періоду. Якщо сівба була здійснена до моменту, коли культура отримала стимул для генеративного росту до рівнодення, то вихід у трубку та формування колоса може початися восени. Як результат висока рослина зі сформованим колоском стає дуже чутливою до морозів чи інших природних явищ.

Під час планування агротехнологічних заходів варто врахувати чутливість культури до змін світлового періоду. Якщо весняне відновлення на деяких ділянках починається коли день стає довшим за ніч, рослини можуть відразу перейти до стадії виходу в трубку із закладанням генеративних зачатків, виключаючи весняне кущення. У такому разі агроном не має часу, щоби покращити щільність посівів. Вимогливі до тривалості світлового дня й окремі групи сортів: швидкорослі — короткоденні та повільнорослі — довгоденні.

Вуглекислий газ

Це важлива живильна речовина для культури, яка забезпечує процес фотосинтезу. Його прискорення може збільшувати врожайність пшениці, оскільки вищий уміст CO₂ в атмосфері знижує транспірацію, тобто випаровування через листкову поверхню. Таким способом рослини краще переносять посуху.

Підвищений вміст вуглекислого газу сприяє зниженню транспірації, що провокує збільшення вологості у верхньому шарі. Проте якщо ґрунт затінений, процес випаровування стає інтенсивнішим. Тому додавання добрива за високого вмісту вуглекислого газу й густих рядків, допоможе зберегти вологу. Щільний посів, де ґрунт достатньо затінений, має високу ефективність водовикористання, й ефект CO₂ спрацює на відмінно .

Як збільшити урожай пшениці?

Продуктивність пшениці на 50 % і більше зумовлена оптимізацією розвитку посіву з середовищем. Технологія ефективна лише тоді, коли забезпечує оптимальну вегетацію відповідно наявних умов. Тож як визначити врожайність пшениці, які важливі фактори необхідно враховувати? По-перше, важливо дослідити взаємозв’язок продуктивності культури з природно-кліматичними умовами. Стійкість рослини до критичних періодів залежить від співвідношення темпу росту до факторів навколишнього середовища, які лімітують урожай пшениці з гектара. По-друге, варто розробити ефективні агрозаходи відповідно потенціалу сортів. Саме під час активної вегетації культура реагує на несприятливі умови значно активніше, проте застосовуючи ефективні елементи агротехнології можна керувати її розвитком.

Отже, як підвищити врожайність пшениці? Адаптація культури до середовища вирощування, насамперед, залежить від правильно вибраних елементів технології — попередник, ґрунтовий обробіток, строки та норми посіву, сорт, добрива та інше. Це можливі причини того, що врожайність пшениці сягає максимуму. Ефективне вирощування культури неможливе без знань біологічних характеристик і слідування агротехнологічним вимогам.

Генетика сорту пшениці

За останні роки сортова селекція вийшла на новий рівень. Створено значну кількість унікальних іноземних та вітчизняних сортів озимої пшениці з високим генетичним потенціалом для різних кліматичних зон. Таке насіння має покращені морфобіологічні ознаки та властивості.

Сучасні сорти показують високу урожайність — від 10–12 т/га і більше, крім того, перевищують показник попередників удвічі. Проте часто потенціал нового насіння використовують тільки на 30–50 %.

Фітосанітарний стан поля

Для формування здорового агроценозу та щоби виростити хороший урожай пшениці потрібно комплексно захищати рослини від бур’янів, хвороб і шкідників. Основою своєчасного і якісного захисту культури від шкідливих збудників є фітосанітарний контроль посіву.

Перший моніторинг поля здійснюють восени у фазі сходи-кущіння, другий — весною, тобто до моменту молочної стиглості зерна, наступний — влітку, до повного достигання. Під час осіннього обстеження проводиться дослідження наявності хвороб, таких як коренева гниль, борошниста роса, септоріоз, бура іржа, а також перевіряють присутність шкідливих комах. Навесні контролюють поширення кореневої гнилі, листкової плямистості, іржі, інших збудників та, крім того, шкідників. Уже на останній стадії розвитку відстежують можливі хвороби колосу й чисельність шкідливих комах.

Фітосанітарний контроль стану посівів складається з комплексного обстеження: оцінка фізіологічного стану рослин, рівень зараження хворобами та шкідниками. З огляду на узагальнені дані протягом вегетації складають прогноз розвитку шкідливих організмів у наступному сезоні.

Мікро та макро добрива

Добрива можуть забезпечити приріст урожайності пшениці на 50 %. Оптимальне застосування макро та мікроелементів — одне з ключових завдань сучасного землеробства. Регулювання вмісту добрив для озимої культури в різні фази розвитку ґрунтується на дослідженні реальних фізіологічних та хімічних процесів, які відбуваються на клітинному рівні. Коригування живильного обміну в організмі рослини та середовищі є передумовою, щоб отримати хороший урожай пшениці за мінімальних витрат і найменшої шкоди для природи.

Наявність у добриві важливих макроелементів забезпечує оптимальну вегетацію для культури. Так, азот, який є в складі амінокислоти, білка, пуринової й піримідинової основи, нуклеотиду, нуклеїнової кислоти визначає урожай пшениці в більшості сільськогосподарських зонах.

Добрива для пшениці

Збалансована система живлення забезпечує оптимальну вегетацію культури. Вторинні корисні речовини й мікросполуки є незамінними, щоб отримати високий урожай пшениці.

Азот і калій — поживні елементи, які необхідні в найбільших кількостях, зокрема рослина поглинає вдвічі більше останнього. Водночас фосфору та сірки культура потребує менше, та в однаковому обсязі. Навесні під час активного росту виникає значна потреба в цих макроелементах.

Гербіциди для пшениці

Невід’ємна частина технології вирощування культури — захист від бур’янів, особливо восени, адже така операція допоможе отримати максимальний урожай пшениці. В осінній період посівам значно шкодять коренепаросткові бур’яни, а саме осоти рожевий і жовтий. Гербіцид по пшениці захищає також від кучерявця, жовтозілля весняного, злинка канадського, латука, маку дикого, підмаренника чіпкого, сухоребрика, талабана польового, ромашки непахучої, сокирок польових, жовтушника розчепіреного, кривоцвіат польового, фіалки польової, падалиці. Їх вегетація збігається зі стадіями розвитку культури.

Осіння обробка пшениці гербіцидами максимально ефективна, адже бур’ян формує розетку й розвинений корінь. Зі свого боку, це забезпечує йому належну перезимівлю. Тому гербіцид для пшениці за досить короткий період очистить посіви від небажаної рослинності.

Фунгіциди для пшениці

Протягом вегетації посівам пшениці загрожує значна кількість збудників хвороб, що відображається на обсягу врожаю зерна і його якісних характеристиках. Так, сезонні втрати можуть становити щонайменше до 20 % від загального збіжжя. З огляду на інтенсифікацію виробництва зерна та збільшення продуктивності культури, вплив шкідливих збудників посилюється, а зниження валового обсягу може бути понад 50 %.

Обробка пшениці фунгіцидами здійснюється відповідно видового складу збудника, стійкості сорту та погодних умов. Останні два чинники впливають на інтенсивність поширення шкідливих організмів, швидкість вегетації і фактичний захисний період.

Фунгіцид по пшениці ефективний проти таких хвороб: септоріоз, піренофороз, бура іржа, борошниста роса та фузаріоз колоса. Це головні об’єкти планової захисної системи, ціль якої — збереження фотосинтетичних наземних поверхонь та формування елементів продуктивності. Від внесення фунгіцидів на пшеницю залежить результат виробництва — приріст чи втрати врожаю.

Протруйники

Протруювання захищає не лише насіння та сходи від різних інфекцій, а й допомагає перезимувати рослинам за тривалого й несприятливого періоду. Знезараження насінин — це рентабельний захід, націлений на збереження урожаю більш, ніж на 12 %. З огляду на вартість протруєного посівного матеріалу, у перерахунку на зерно окупність такого заходу коливається в діапазоні 0,8–2,3 ц/га.

Обираючи протруйники для пшениці, варто враховувати спектр впливу та біоефективність препаратів, які пропонують сьогодні на ринку. Значна частина збудників знаходиться на насінинах. Наприклад, спори сажки розміщуються на насіннєвій поверхні. Зі свого боку, міцелії заселяють зовнішні оболонки. У такому разі, щоби знезаразити насінини варто використати контактний протруйник насіння пшениці, в основі якого є тирам або флудіоксоніл. Якщо міцелії грибів потрапили всередину зернини, препарат контактної дії буде низькоефективним.

Регулятори росту

На­разі роз­роб­ле­но низ­ку пре­па­ратів, які здатні впли­ва­ти на рос­тові про­це­си рос­лин. Регулятори росту зернових культур — це ана­ло­ги на­ту­раль­них фіто­гор­монів, що здатні іміту­ва­ти дію при­род­но­го гор­мо­на або впли­ва­ти на ріст че­рез зміну всьо­го гор­мо­наль­но­го ста­ту­су. Во­ни пе­ре­роз­поділя­ють по­то­ки асимілятів рос­ли­ною в бік ге­не­ра­тив­них ор­ганів. На біохімічно­му рівні ме­ханізм дії ре­тар­дантів пов’яза­ний із їхньою здатністю уповільню­ва­ти біосин­тез гібе­релінів, за не­стачі яких уповільнюється ріст стеб­ла шля­хом роз­тя­гу­ван­ня. Од­но­час­но регулятор росту на пшеницю підви­щу­є ак­тивність поділу клітин суб­апікаль­ної ме­ри­с­те­ми в по­пе­реч­но­му на­прям­ку, що сприяє по­тов­щен­ню стінки стеб­ла та збільшен­ню її діаме­т­ра.

Об­роб­ка ре­тар­дан­та­ми ви­со­ко- та низь­ко­рос­лих сортів ози­мої пше­ниці зни­жує інтен­сивність міто­тич­но­го поділу клітин у зоні інтер­ка­ляр­ної ме­ри­с­те­ми міжвузлів, за­вдя­ки чо­му галь­мується їхнє роз­ро­с­тан­ня, ак­тивізується приріст ко­ре­не­вої си­с­те­ми, поліпшується вод­ний ре­жим рос­лин, стабілізу­ють­ся фізіоло­гічні та біохімічні про­це­си. Під впли­вом ре­тар­дантів також змінюється співвідно­шен­ня ма­си між со­ло­мою та зер­ном у бік збільшен­ня вро­жаю зер­на.

Зро­с­тан­ня про­дук­тив­ності озимої пшениці за ви­ко­ри­с­тан­ня ре­гуляторів росту відбу­ва­лось, в ос­нов­но­му, за­вдя­ки збільшен­ню про­дук­тив­ної ку­щи­с­тості, кра­що­му ви­пов­нен­ню зернівки і зро­с­тан­ню ма­си 1000 зе­рен.

Яровізація

Як і для більшості озимих культур, пшениці характерний процес яровизації — біологічне реагування на холод, у результаті адаптації до кліматичних змін. Щоби перейти до генеративних фаз розвитку, протягом тривалого періоду рослини реагують на низькі температури — від +2 до +10°C.

Яровизація — подразнювальний холодом фактор , тому не тільки показник температурного режиму є важливим, а і його тривалість. Так, озима пшениця успішно проходить цей процес за температури 0­–1°C протягом приблизно 1,5–2 місяці чи навіть більше.

З огляду на потреби та вегетативні зміни рослин озимої пшениці на всіх фазах, здійснюється результативний вплив на розвиток культури. Так, можна досягти високої ефективності, зменшуючи вплив шкодочинних факторів і економлячи виробничі засоби. Попередньо запланована система контролю розвитку рослин — відмінна можливість для виробників отримувати великий урожай пшениці. Тому розуміння фізіологічних особливостей культури й технологічних процесів забезпечує ефективне управління виробництвом.

Отже, формування посівів з урахуванням впливу агроекологічних чинників, стану розвитку культури та достатнього ресурсного забезпечення, створюють умови для максимальної реалізації потенціалу продуктивності озимої пшениці.


Feedback

+380

+380
Your phone number*

What are you interested in?

Contacts

Phone number:
Social media: